самопис

САМОПИ́С, а, ч.

1. Пристрій, який автоматично записує показання приладу.

Під час роботи верстатів пера самописа креслять на стрічці безперервні лінії (з газ.).

2. розм., рідко. Те саме, що Самопи́сна ру́чка (див. самопи́сний).

Щасливий той, хто мук не знає .. Із самописом возсідає Годин по десять за столом (С. Воскрекасенко).

Значення в інших словниках

1. самопис — самопи́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. самопис — -а, ч. Пристрій, який автоматично записує показання приладу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самопис — САМОПИ́С, а, ч. 1. Пристрій, який автоматично записує показання приладу. Дід час роботи верстатів пера самописа креслять на стрічці безперервні лінії (Веч. Київ, 12.I 1967, 4). 2. розм., рідко. Те саме, що Самопи́сна ру́чка ( див. самопи́сний).  Словник української мови в 11 томах