Словник української мови у 20 томах

самопожертва

САМОПОЖЕ́РТВА, и, ж.

Жертвування собою, своїми особистими інтересами заради блага інших.

Як кожна дівчина в 13 років, Леся також мріяла про героїчні вчинки, віддану працю, самопожертву для Батьківщини... (О. Іваненко);

Щоб перевірити фізіологічну дію радіоактивних випромінювань, П'єр Кюрі пішов на самопожертву: він піддав свою руку діянню радію протягом кількох хвилин (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. самопожертва — самопоже́ртва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. самопожертва — -и, ж. Жертвування собою, своїми особистими інтересами заради інших людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самопожертва — САМОПОЖЕ́РТВА (жертвування собою, своїми інтересами заради блага інших), САМОПОЖЕ́РТВУВАННЯ, САМОЖЕ́РТВА, ЖЕ́РТВА, САМОЗРЕ́ЧЕННЯ, САМОПОСВЯ́ТА, ПОСВЯ́ТА діал., ПОСВЯ́ЧЕННЯ діал.  Словник синонімів української мови
  4. самопожертва — САМОПОЖЕ́РТВА, и, ж. Жертвування собою, своїми особистими інтересами заради блага інших. Історія російської революції показує нам, що саме авангард...  Словник української мови в 11 томах