самопожертва
САМОПОЖЕ́РТВА, и, ж. Жертвування собою, своїми особистими інтересами заради блага інших.
Історія російської революції показує нам, що саме авангард, добірні елементи найманих робітників вели боротьбу з величезною упертістю і з величезною самопожертвою (Ленін, 30, 1972, 295);
Як кожна дівчина в 13 років, Леся також мріяла про героїчні вчинки, віддану працю, самопожертву для Батьківщини… (Ів., Таємниця, 1959, 90);
Щоб перевірити фізіологічну дію радіоактивних випромінювань, П’єр Кюрі пішов на самопожертву: він піддав свою руку діянню радію протягом кількох хвилин (Наука.., 4, 1956, 36).
Словник української мови (СУМ-11)