самопожертвування
САМОПОЖЕ́РТВУВАННЯ, я, с. Те саме, що самопоже́ртва.
Ах! Де поділась відвага і смілість, оригінальність і самопожертвування.. — і навіть — чесність!.. (Кобр., Вибр., 1954, 32);
[Джен:] Ти можеш говорити про почуття подяки, про самопожертвування, про дружбу. Це все пусті слова (Собко, П’єси, 1958, 110).
Словник української мови (СУМ-11)