самопоміч

САМОПО́МІЧ, мочі, ж., рідко. Те саме, що взаємодопомо́га.

Леон відійшов радісний, почуваючи себе бог зна яким лібералом, котрий ось, мовляв, заохочує робітників до дружності і самопомочі (Фр., V, 1951, 393);

Культура і цивілізація не осінила ще нас своїм святим сяйвом,.. ідея самопомочі не запала в нашу душу (Мак., Вибр., 1956, 228).

Значення в інших словниках

1. самопоміч — самопо́міч іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. самопоміч — г., взаємопоміч, взаємодопомога, солідарність; п! ДОПОМОГА.  Словник синонімів Караванського
3. самопоміч — -мочі, ж., рідко. Те саме, що взаємодопомога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. самопоміч — САМОПО́МІЧ, мочі, ж., рідко. Те саме, що взаємодопомо́га. Леон відійшов радісний, почуваючи себе бог зна яким лібералом, котрий ось, мовляв, заохочує робітників до дружності і самопомочі (І.  Словник української мови у 20 томах
5. самопоміч — ВЗАЄМОДОПОМО́ГА (допомога, що надається одним одному, взаємно), САМОПО́МІЧ заст. Взаємодопомога в праці та навчанні; Леон відійшов радісний, почуваючи себе Бог зна яким лібералом, котрий ось, мовляв, заохочує робітників до дружності і самопомочі (І. Франко).  Словник синонімів української мови
6. самопоміч — Самопо́міч, -мочі, -мочі, -міччю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)