1. Словник української мови в 11 томах

самопожертвування

САМОПОЖЕ́РТВУВАННЯ, я, с. Те саме, що самопоже́ртва.

Ах! Де поділась відвага і смілість, оригінальність і самопожертвування.. — і навіть — чесність!.. (Кобр., Вибр., 1954, 32);

[Джен:] Ти можеш говорити про почуття подяки, про самопожертвування, про дружбу. Це все пусті слова (Собко, П’єси, 1958, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самопожертвування — самопоже́ртвування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самопожертвування — -я, с. Те саме, що самопожертва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самопожертвування — САМОПОЖЕ́РТВУВАННЯ, я, с. Те саме, що самопоже́ртва. Ах! Де поділась відвага і смілість, оригінальність і самопожертвування .. – і навіть – чесність!.. (Н. Кобринська); [Джен:] Ти можеш говорити про почуття подяки, про самопожертвування, про дружбу. Це все пусті слова (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  4. самопожертвування — САМОПОЖЕ́РТВА (жертвування собою, своїми інтересами заради блага інших), САМОПОЖЕ́РТВУВАННЯ, САМОЖЕ́РТВА, ЖЕ́РТВА, САМОЗРЕ́ЧЕННЯ, САМОПОСВЯ́ТА, ПОСВЯ́ТА діал., ПОСВЯ́ЧЕННЯ діал. Словник синонімів української мови