саморозпуск

САМОРО́ЗПУСК, у, ч.

Добровільний розпуск організації, установи і т. ін.

Ідею заміни самодержавства республікою підтримували далеко не всі члени “Союзу благоденствія [благоденства]”, який незабаром втратив політичну життєздатність і на початку 1821 року на з'їзді в Москві прийняв рішення про саморозпуск (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. саморозпуск — саморо́зпуск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. саморозпуск — -у, ч. Добровільний розпуск партії, організації тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. саморозпуск — САМОРО́ЗПУСК, у, ч. Добровільний розпуск партії, організації і т. ін. Ідею заміни самодержавства республікою підтримували далеко не всі члени «Союзу благоденствія»...  Словник української мови в 11 томах