саморозпуск
САМОРО́ЗПУСК, у, ч.
Добровільний розпуск організації, установи і т. ін.
Ідею заміни самодержавства республікою підтримували далеко не всі члени “Союзу благоденствія [благоденства]”, який незабаром втратив політичну життєздатність і на початку 1821 року на з'їзді в Москві прийняв рішення про саморозпуск (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саморозпуск — саморо́зпуск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- саморозпуск — -у, ч. Добровільний розпуск партії, організації тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- саморозпуск — САМОРО́ЗПУСК, у, ч. Добровільний розпуск партії, організації і т. ін. Ідею заміни самодержавства республікою підтримували далеко не всі члени «Союзу благоденствія»... Словник української мови в 11 томах