1. Словник української мови в 11 томах

саморозпуск

САМОРО́ЗПУСК, у, ч. Добровільний розпуск партії, організації і т. ін.

Ідею заміни самодержавства республікою підтримували далеко не всі члени «Союзу благоденствія», який незабаром втратив політичну життєздатність і на початку 1821 року на з’їзді в Москві прийняв рішення про саморозпуск (Наука.., 3, 1971, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморозпуск — саморо́зпуск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. саморозпуск — -у, ч. Добровільний розпуск партії, організації тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморозпуск — САМОРО́ЗПУСК, у, ч. Добровільний розпуск організації, установи і т. ін. Ідею заміни самодержавства республікою підтримували далеко не всі члени “Союзу благоденствія [благоденства]”... Словник української мови у 20 томах