саморушний
САМОРУ́ШНИЙ, а, е.
Який рухається за допомогою власного двигуна.
Він пригадує Курбалу .. Напливають темні штреки, саморушні машини, безупинний рух гірничого життя (Олесь Досвітній);
Оскільки там, де прилуниться станція, природна структура ґрунту буде порушена струминою гальмового двигуна, треба буде обладнати станцію саморушним екіпажем, який від'їде на кілька сот метрів від місця посадки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)