Словник української мови у 20 томах

саморідний

САМОРІ́ДНИЙ див. саморо́дний.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. саморідний — саморі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. саморідний — див. самородний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморідний — Своєрідний, самоповсталий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. саморідний — Саморі́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. саморідний — САМОРІ́ДНИЙ див. саморо́дний.  Словник української мови в 11 томах
  6. саморідний — Саморідний, -а, -е 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа. Полт. г. 2) — дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ. 3) — дне зілля. раст. = пісочник. Вх. Пч. І. 13.  Словник української мови Грінченка