самосильний
САМОСИ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко.
Який діє, відбувається сам собою, без впливу ззовні.
Звідусіль – з Правобережжя, Лівобережжя, навіть Слобожанщини – надходили численні повідомлення про самосильну розбудову культурного українського побуту (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)