Словник української мови у 20 томах

самосильний

САМОСИ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко.

Який діє, відбувається сам собою, без впливу ззовні.

Звідусіль – з Правобережжя, Лівобережжя, навіть Слобожанщини – надходили численні повідомлення про самосильну розбудову культурного українського побуту (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. самосильний — самоси́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. самосильний — -а, -е, рідко. Який діє, відбувається сам собою, без впливу ззовні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самосильний — Власносилий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. самосильний — САМОСИ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Який діє, відбувається сам собою, без впливу ззовні. Звідусіль — з Правобережжя, Лівобережжя, навіть Слобожанщини — надходили численні повідомлення про самосильну розбудову культурного українського побуту (Смолич, Мир.., 1958, 91).  Словник української мови в 11 томах