самосильний
САМОСИ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Який діє, відбувається сам собою, без впливу ззовні.
Звідусіль — з Правобережжя, Лівобережжя, навіть Слобожанщини — надходили численні повідомлення про самосильну розбудову культурного українського побуту (Смолич, Мир.., 1958, 91).
Словник української мови (СУМ-11)