самоутверджуватися
САМОУТВЕ́РДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., САМОУТВЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док.
Утверджувати самого себе, свою особу, цінність, своє значення.
Бентежною думою про велике, потужною й щирою почуттєвістю завжди жило, оплодотворялось і самоутверджувалось справжнє мистецтво (з газ.);
Для підлітка, що прагне самоутвердитися, не байдуже, чи робить він нікому не потрібні кернери у шкільній майстерні, чи працює на ХТЗ, виготовляючи деталі для трактора (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)