самоутверджуватися
САМОУТВЕ́РДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., САМОУТВЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док. Утверджувати самого себе, свою особу, цінність, своє значення.
Бентежною думою про велике, потужною й щирою почуттєвістю завжди жило, оплодотворялось і самоутверджувалось справжнє мистецтво (Літ. Укр., 10.XII 1968, 2);
Для підлітка, що прагне самоутвердитися, не байдуже, чи робить він нікому не потрібні кернери у шкільній майстерні, чи працює на ХТЗ, виготовляючи деталі для трактора (Знання.., 7, 1971, 10).
Словник української мови (СУМ-11)