самохід
САМОХІ́Д, ч.
1. род. хо́да. Назва деяких машин і транспортних засобів із власною тягою.
Полетів би я на Україну не конем, а бистрим самоходом, щоб натішитись своїм народом (О. Маковей).
2. род. хо́да. Гармата на танковому шасі з власною тягою.
На кілька кілометрів по фронту розгорівся важкий бій з участю танків і самоходів (О. Гончар).
3. род. хо́ду, спец. Автоматичний рух машини чи її частини.
Звичним рухом Провора натиснув на рукоятку, вмикаючи верстат на самохід (О. Донченко);
Самохід лічильника.
Словник української мови (СУМ-20)