самурай
САМУРА́Й, я, ч.
У феодальній Японії – член привілейованого військового стану; світський феодал.
– Японець я і самурай – він знову люто постукав пальцем у свою книжечку (О. Довженко);
// перев. мн., розм., зневажл. Назва представників агресивної японської вояччини.
Багато років боровся героїчний корейський народ проти японських самураїв (з газ.);
В уяві Віктора і Гриця постали картини запеклого бою з японськими самураями (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)