самурай

САМУРА́Й, я, ч. У феодальній Японії — член привілейованого військового стану; світський феодал.

— Японець я і самурай — він знову люто постукав пальцем у свою книжечку (Довж., І, 1958, 103);

// перев. мн., розм., зневажл. Назва представників агресивної японської вояччини.

Багато років боровся героїчний корейський народ проти японських самураїв (Літ. газ., 31.VІІІ 1950, 2);

В уяві Віктора і Гриця постали картини запеклого бою з японськими самураями (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 92).

Значення в інших словниках

1. самурай — самура́й іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. самурай — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
3. самурай — -я, ч. 1》 У феодальній Японії – член привілейованого військового стану; світський феодал. 2》 розм. Про японських військових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. самурай — Лицар японський, див. шизеку  Словник чужослів Павло Штепа
5. самурай — САМУРА́Й, я, ч. У феодальній Японії – член привілейованого військового стану; світський феодал. – Японець я і самурай – він знову люто постукав пальцем у свою книжечку (О. Довженко); // перев. мн., розм., зневажл.  Словник української мови у 20 томах
6. самурай — Член японського аристократичного класу войовників, що сформувався під час воєн XII ст.; мав привілей носіння двох мечів.  Універсальний словник-енциклопедія