самшитовий
САМШИ́ТОВИЙ, а, е, бот.
Прикм. до самши́т.
Стали в золото розшитими Мандаринові сади. Вище – зарості самшитові, Вище – скелі та льоди (П. Дорошко);
// Зробл. із самшиту.
Треба взяти з собою костура, привезеного з Кавказу, міцного, самшитового, ніби з жовтої кості виточеного (В. Собко);
// Схожий на самшит.
Ворон лежав грудьми вниз, розпластавши крила; голівка його з гострим самшитовим дзьобиком була відкинута набік (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)