самшитовий
САМШИ́ТОВИЙ, а, е, бот. Прикм. до самши́т.
Стали в золото розшитими Мандаринові сади. Вище — зарості самшитові, Вище — скелі та льоди (Дор., Єдність, 1950, 64);
// Зробл. із самшиту.
Треба взяти з собою костура, привезеного з Кавказу, міцного, самшитового, ніби з жовтої кості виточеного (Собко, Справа.., 1959, 166);
// Схожий на самшит.
Ворон лежав грудьми вниз, розпластавши крила; голівка його з гострим самшитовим дзьобиком була відкинута набік (Тют., Вир, 1964, 139).
Словник української мови (СУМ-11)