санаторець

САНАТО́РЕЦЬ, рця, ч., розм.

Той, хто лікується і відпочиває в санаторії.

Все частіше між санаторнцяи заводились розмови про домівку (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. санаторець — санато́рець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. санаторець — САНАТО́РЕЦЬ, рця, ч., розм. Той, хто лікується і відпочиває в санаторії. Все частіше між санаторнцяи заводились розмови про домівку (Збан., Сеспель, 1961, 133).  Словник української мови в 11 томах