санаторний
САНАТО́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до санато́рій і санато́рія.
З санаторних воріт вийшла ціла делегація – Потопальський, головний лікар, ще якісь лікарі, людина а підв'язаною рукою (Ю. Збанацький);
// Який працює або живе в санаторії.
Санаторний лікар, завгоспи ходять, .. щось планують, вирішують (Іван Ле).
2. Власт. санаторію; такий, як у санаторії.
Тепер щоденним одягом [Багрича] стала смугаста санаторна піжама (Л. Дмитерко);
Санаторне лікування;
Санаторний режим.
Словник української мови (СУМ-20)