санаторний

САНАТО́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до санато́рій і санато́рія.

З санаторних воріт вийшла ціла делегація – Потопальський, головний лікар, ще якісь лікарі, людина а підв'язаною рукою (Ю. Збанацький);

// Який працює або живе в санаторії.

Санаторний лікар, завгоспи ходять, .. щось планують, вирішують (Іван Ле).

2. Власт. санаторію; такий, як у санаторії.

Тепер щоденним одягом [Багрича] стала смугаста санаторна піжама (Л. Дмитерко);

Санаторне лікування;

Санаторний режим.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Санаторний — Санато́рний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. санаторний — -а, -е. 1》 Прикм. до санаторій і санаторія. || Який працює або живе в санаторії. 2》 Власт. санаторію; такий, як у санаторії. Санаторний режим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. санаторний — Санато́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. санаторний — САНАТО́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до санато́рій і санато́рія. З санаторних воріт вийшла ціла делегація — Потопальський, головний лікар, ще якісь лікарі, людина а підв’язаною рукою (Збан. Словник української мови в 11 томах