санаторний
САНАТО́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до санато́рій і санато́рія.
З санаторних воріт вийшла ціла делегація — Потопальський, головний лікар, ще якісь лікарі, людина а підв’язаною рукою (Збан., Сеспель, 1961, 39);
У всесоюзній дитячій здравниці Євпаторії — новий [1965] рік ознаменувався відкриттям ще одного дитячого санаторного містечка (Рад. Укр., 9.I 1965, 3);
// Який працює або живе в санаторії.
Санаторний лікар, завгоспи ходять,.. щось планують, вирішують (Ле, Міжгір’я, 1953, 526).
2. Власт. санаторію; такий, як у санаторії.
Тепер щоденним одягом [Багрича] стала смугаста санаторна піжама (Дмит., Обпалені.., 1962, 6);
Тканинна терапія дуже корисна при санаторному лікуванні (Мед. ж. XXIII, 1, 1953, 11);
Санаторний режим.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Санаторний — Санато́рний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- санаторний — -а, -е. 1》 Прикм. до санаторій і санаторія. || Який працює або живе в санаторії. 2》 Власт. санаторію; такий, як у санаторії. Санаторний режим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- санаторний — САНАТО́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до санато́рій і санато́рія. З санаторних воріт вийшла ціла делегація – Потопальський, головний лікар, ще якісь лікарі, людина а підв'язаною рукою (Ю. Збанацький); // Який працює або живе в санаторії. Словник української мови у 20 томах
- санаторний — Санато́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)