санаторець
САНАТО́РЕЦЬ, рця, ч., розм. Той, хто лікується і відпочиває в санаторії.
Все частіше між санаторнцяи заводились розмови про домівку (Збан., Сеспель, 1961, 133).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- санаторець — санато́рець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- санаторець — САНАТО́РЕЦЬ, рця, ч., розм. Той, хто лікується і відпочиває в санаторії. Все частіше між санаторнцяи заводились розмови про домівку (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах