санаторний

САНАТО́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до санато́рій і санато́рія.

З санаторних воріт вийшла ціла делегація — Потопальський, головний лікар, ще якісь лікарі, людина а підв’язаною рукою (Збан., Сеспель, 1961, 39);

У всесоюзній дитячій здравниці Євпаторії — новий [1965] рік ознаменувався відкриттям ще одного дитячого санаторного містечка (Рад. Укр., 9.I 1965, 3);

// Який працює або живе в санаторії.

Санаторний лікар, завгоспи ходять,.. щось планують, вирішують (Ле, Міжгір’я, 1953, 526).

2. Власт. санаторію; такий, як у санаторії.

Тепер щоденним одягом [Багрича] стала смугаста санаторна піжама (Дмит., Обпалені.., 1962, 6);

Тканинна терапія дуже корисна при санаторному лікуванні (Мед. ж. XXIII, 1, 1953, 11);

Санаторний режим.

Значення в інших словниках

1. Санаторний — Санато́рний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. санаторний — -а, -е. 1》 Прикм. до санаторій і санаторія. || Який працює або живе в санаторії. 2》 Власт. санаторію; такий, як у санаторії. Санаторний режим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. санаторний — САНАТО́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до санато́рій і санато́рія. З санаторних воріт вийшла ціла делегація – Потопальський, головний лікар, ще якісь лікарі, людина а підв'язаною рукою (Ю. Збанацький); // Який працює або живе в санаторії.  Словник української мови у 20 томах
4. санаторний — Санато́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)