санітарія
САНІТАРІ́Я, ї, ж.
1. Система заходів, скерована на охорону громадської гігієни, на поліпшення умов праці й побуту населення.
На все велике, в п'ять тисяч чоловіка, село не було навіть і фельдшера. Не було також і натяку на якусь там санітарію (Є. Кротевич);
Виробнича санітарія;
Шкільна санітарія;
// Система заходів, скерована на охорону чистоти певного середовища.
Забруднення моря нафтою становить велику загрозу для його мешканців і самої людини. З огляду на це в інституті [біології південних морів] створено лабораторію санітарії моря (з наук.-попул. літ.).
2. Наука, що розробляє теоретичні основи вимог громадської гігієни.
Федора одягли, щоб повести до лікаря, що викладав на курсах гігієну й санітарію і мешкав поблизу інтернату (І. Кириленко).
Словник української мови (СУМ-20)