сапка
СА́ПКА, и, ж.
Те саме, що са́па́.
Бур'янець і величенький, та ніхто ж то його і не дума полоти, хоч сапки і лежать біля нього (Г. Квітка-Основ'яненко);
Стара Хмеличка прополює город, звично орудуючи сапкою (І. Цюпа);
Вона .. нагострила сапку й пішла обгортати картоплю (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)