сап'ян
САП'Я́Н, у, ч.
Тонка м'яка шкіра найрізноманітніших кольорів, вигот. із козлячих (рідше овечих, телячих) шкур.
– І черевички треба їй білі. Ні, знаєш, ти краще справ їй в золотого сап'яну (Леся Українка);
Рідні книги в синьому сап'яні, Тихий згад шумних ліцейських літ .. – Та невже це тільки тінь і слід? (М. Рильський);
Старий воєвода починав дрімати в своєму традиційному кріслі, обшитому чорним сап'яном (Іван Ле);
Товсті засмаглі купці в розкішних шовкових халатах і чоботях із зеленого або червоного сап'яну пильно стежили за розвантаженням (З. Тулуб);
* Образно. Колишеться клапоть туману, вбирає в себе сонце, рожевіє і невідомо де зникає, може, спускається на червоний сап'ян гречки і кладе на нього свою вогкувату ніжність барв (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)