сармати
САРМА́ТИ, ів, мн. (одн. сарма́т, а, ч.; сарма́тка, и, ж.).
Кочові іраномовні племена, що населяли степи Поволжя, Приуралля, Причорномор'я, Приазов'я у VI–II ст. до н. е.
Сармати були степовими сусідами слов'янських племен протягом шести століть (з наук. літ.);
Риплять вози, копита б'ють по кризі, Вривається сармат, і все плюндрує вкрай, І бранців лавами вигонить (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)