сачок

САЧО́К¹, чка́, ч.

Сітка для ловлі риби, комах і т. ін., що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч або чотирикутну раму і прикріпленого до довгого держална.

Саня з робочим кошиком, перша панночка з вудкою, друга з сачком (Леся Українка);

У Віті теж рюкзак, а в руках ще сачок для метеликів (О. Іваненко).

САЧО́К², чка́, ч.

Зменш. до сак².

На голові її була у крапочку хустинка; сачок з грубенького сукна (С. Голованівський);

Ніяково посміхнувшись, швидко одягає [Марія] чорний святешний сачок (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. сачок — сачо́к 1 іменник чоловічого роду сітка сачо́к 2 іменник чоловічого роду від: сак — півпальто  Орфографічний словник української мови
2. сачок — I -чка, ч. Сітка для ловлі риби, комах і т. ін., що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч або чотирикутну раму і прикріпленого до довгого держална. II -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до сак II. 2》 жарт. Лінивий хлопець, який ухиляється від роботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сачок — Хапачка, торбик, див. сак  Словник чужослів Павло Штепа
4. сачок — Чка, ч. Той, що ухиляється від роботи. От сачок: аби кудись втекти від роботи.  Словник сучасного українського сленгу
5. сачок — (-чка) ч.; жрм; ірон. або несхвальн. Ледар, нероба. Я сьогодні — сачок. Я в загулі. / Хочеш — спи, хочеш — слухай зозулю (І. Жиленко, Вечірка у старій винарні). ТСРОЖ, 184; Югановы, 198.  Словник жарґонної лексики української мови
6. сачок — Пристрій для вилову риби, переважно річкової; сітчаста тканина, натягнена на 2 перехрещених дугах, підвішених на довгій палиці.  Універсальний словник-енциклопедія
7. сачок — САЧО́К¹, чка́, ч. Сітка для ловлі риби, комах і т. ін., що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч або чотирикутну раму і прикріпленого до довгого держална. Саня з робочим кошиком, перша панночка з вудкою, друга з сачком (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах