сачок
САЧО́К¹, чка́, ч. Сітка для ловлі риби, комах і т. ін., що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч або чотирикутну раму і прикріпленого до довгого держална.
Саня з робочим кошиком, перша панночка з вудкою, друга з сачком (Л. Укр., II, 1951, 50);
У Віті теж рюкзак, а в руках ще сачок для метеликів (Ів., Таємниця, 1959, 41).
САЧО́К², чка́, ч. Зменш.-пестл. до сак².
На голові її була у крапочку хустинка; сачок з грубенького сукна (Голов., Поезії, 1955, 193);
Ніяково посміхнувшись, швидко одягає [Марія] чорний святешний сачок (Стельмах, І, 1962, 306).
Словник української мови (СУМ-11)