сварливо

СВАРЛИ́ВО.

Присл. до сварли́вий.

Тітка Явдоха ще сварливо лаяла Талалая, розмахуючи пужалном (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. сварливо — сварли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сварливо — Присл. до сварливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сварливо — СВАРЛИ́ВО. Присл. до сварли́вий. Тітка Явдоха ще сварливо лаяла Талалая, розмахуючи пужалном (Коп., Вибр., 1948, 168).  Словник української мови в 11 томах
4. сварливо — Сварливо нар. Бранчиво, сердито.  Словник української мови Грінченка