свастика

СВА́СТИКА, и, ж.

1. Хрест із загнутими під прямим кутом кінцями – один із релігійних знаків, який зустрічається на творах мистецтв давніх культур Європи, Азії, рідше Африки й Америки.

2. Знак у вигляді хреста із загнутими під прямим кутом кінцями, який став емблемою німецького фашизму.

Коли вітер колихнув його [прапор], Олена Павлівна побачила чорну свастику, схожу на павука (П. Панч);

Край шляху – німецький танк з білим хрестом і свастикою (О. Донченко);

// перен. Фашизм.

Народ мій не став на коліна: – бий свастику в серце (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. свастика — сва́стика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. свастика — -и, ж. 1》 Хрест із загнутими під прямим кутом кінцями – один із релігійних знаків, який зустрічається у творах мистецтв давніх культур Європи, Азії, рідше Африки й Америки. 2》 Знак у вигляді хреста із загнутими під прямим кутом кінцями, який став емблемою німецького фашизму. || перен. Фашизм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свастика — Гаківниця  Словник чужослів Павло Штепа
4. свастика — сва́стика (санскр.) хрест із загнутими під прямим кутом кінцями. С. – один з найдавніших орнаментальних мотивів у мистецтві багатьох країн, в т. ч. Давньої Індії, Китаю, Японії, де знак С, можливо, мав культове значення.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. свастика — Знак у вигляді рівностороннього хреста із заламаними під прямим кутом кінцями, з'являється у давніх культурах різних народів; герб нацистської партії; з 1933 — офіційний символ III Райху.  Універсальний словник-енциклопедія
6. свастика — СВА́СТИКА, и, ж. 1. Хрест із загнутими під прямим кутом кінцями — один із релігійних знаків, який зустрічається на творах мистецтв давніх культур Європи, Азії, рідше Африки й Америки.  Словник української мови в 11 томах