свастика
СВА́СТИКА, и, ж.
1. Хрест із загнутими під прямим кутом кінцями — один із релігійних знаків, який зустрічається на творах мистецтв давніх культур Європи, Азії, рідше Африки й Америки.
2. Знак у вигляді хреста із загнутими під прямим кутом кінцями, який став емблемою німецького фашизму.
Коли вітер колихнув його [прапор], Олена Павлівна побачила чорну свастику, схожу на павука (Панч, В дорозі, 1959, 115);
Край шляху — німецький танк з білим хрестом і свастикою (Донч., V, 1957, 60);
// перен. Фашизм.
Коли б не ти, Росіє-мати,— Роз’їла б свастика світи (Стельмах, Жито.., 1954, 6);
Народ мій не став на коліна: — бий свастику в серце (Тич., II, 1957, 112).
Словник української мови (СУМ-11)