Словник української мови у 20 томах

свербець

СВЕРБЕ́ЦЬ, бця́, ч.

1. мед. Хронічне захворювання шкіри, найчастіше у дітей раннього віку.

2. Те саме, що свербля́чка.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. свербець — свербе́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. свербець — -бця, ч. 1》 мед. Захворювання шкіри, які характеризуються свербежем та висипами у вигляді папул, уртикацій та папуловезикул. Зимовий свербець — хронічний рецидивуючий свербець, який звичайно локалізується на ногах у чоловіків. 2》 Те саме, що сверблячка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свербець — СВЕРБЛЯ́ЧКА (хворобливо-лоскітливе подразнення шкіри), СВЕРБІ́Ж, СВЕРБЕ́ЦЬ, СВЕРБ, СВЕРБІ́ННЯ, ЧОС заст.  Словник синонімів української мови
  4. свербець — СВЕРБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. мед. Хронічне захворювання шкіри, найчастіше у дітей раннього віку. 2. Те саме, що свербля́чка.  Словник української мови в 11 томах