свинуватий
СВИНУВА́ТИЙ, а, е, розм.
1. Такий, як у свині, подібний до свині.
Отець декан прибирав урядову міну, яка .. так мало пасувала до його круглого і трохи, вибачте, свинуватого обличчя (Г. Хоткевич).
2. перен. Неохайний;
// Нахабний.
Якби не був свинуватий, то не був би і багатий (прислів'я);
// Грубий, нечемний.
– Тепер же я знаю, чого мужик інколи свинуватий. Скоро перейде його така біда одна, друга, то він потім учепиться й невинного чоловіка (Л. Мартович);
– Чисту правду кажеш: ще дуже свинуваті ми, чоловіки, – погодився Марко (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)