свиня
СВИНЯ́, і́, ж.
1. Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м'яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура.
З-за хати хлівець визирає, льох чорніє... Уже завелась [на господарстві] свиня з поросятком і овечат десяток (Панас Мирний);
Коли б свині крила, вона б і небо зрила (прислів'я);
Що коли б свині роги... (прислів'я);
* У порівн. – Над цехами звисає погнута арматура, а внизу під нею висять авіабомби, як чорні смалені свині (О. Гончар);
Петрик уже четвертий шматок [пирога] наминає, плямкає, мов та свиня (І. Багмут);
Розставляючи шахи, щоразу нахвалявся: – Ну, сьогодні я вже з тобою поквитаюсь! Ти в мене будеш вищати свинею (А. Дімаров).
2. перен., лайл. Неохайна людина;
// Непорядна, нечемна, невдячна людина.
[Яциха:] А соцький, він свиня пиката, Нехай минає мою хату!.. (М. Кропивницький);
– Свиня, – кинув він Гнатові, коли вони від'їхали на бокову стежку – Отакого старого чоловіка – і то не пожалів (Григорій Тютюнник);
– Ганстери, рекетири, свині собачі! пручався Шарпанський, – ви розтоптали святі хвилини мого життя (А. Крижанівський);
// перен., заст. Зневажлива назва представника нижчих верств населення (селян, міської бідноти і т. ін.), яку вживали представники привілейованих класів.
Гуцул – хлоп, свиня, мармула, паскуда і не сміє прийти на ґанок, коли визискувач уже вибудував собі будинок із ґанком (Г. Хоткевич).
3. перев. оруд. в. одн. свине́ю, заст. Порядок шикування військ у вигляді клину.
Німецькі рицарі почали битву звичайним своїм строєм – свинею, тобто клином, вістря якого було спрямоване в центр руського війська (з навч. літ.).
4. Рід картярської гри.
(1) Поро́слива свиня́ – плодюча свиня.
△ (2) Йоркши́рська свиня́ – порода свиней, що швидко ростуть, відзначаються великою вагою й плодючістю;
(3) Морська́ свиня́ – те саме, що дельфі́н.
Матню витягли на самий берег: там дуже борсався дельфін, чи морська свиня (І. Нечуй-Левицький).
◇ Мета́ти (ки́дати, розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) [сви́ням (пе́ред свиньми́, пе́ред сви́нями)] див. мета́ти;
Не пас свине́й див. па́сти¹;
Па́сти сви́ні див. па́сти¹;
Підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ див. підклада́ти;
Схо́жий (похо́жий), як свиня́ на коня́ (цуценя́ на пироги́, макогі́н на но́чви і т. ін.) див. схо́жий¹;
Як (мов, ні́би і т. ін.) порося́ (свиня́) на о́рчику (о́рчиком) див. порося́;
(4) Як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон. – уживається для повного заперечення змісту речення; ніколи.
Тоді це буде, як свині з череди йтимуть (з усн. мови);
(5) Як свині́ нари́тники, зі сл. приста́ло, ірон. – уживається для повного заперечення зазначеного слова; зовсім не (пристало).
Їй ця сукня пристала, як свині наритники (з усн. мови);
(6) Як свиня́ в барло́зі, зі сл. величатися, ірон. – зверхньо, зарозуміло, хвальковито, не маючи для цього жодних підстав.
Пан бундючиться, величається, як свиня в барлозі (з усн. мови);
(7) Як свиня́ в дощ, ірон.:
а) (зі сл. чепурний) уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (чепурний).
[Охрім (до Гордія):] Чепурний, як свиня в дощ! (М. Кропивницький);
б) (зі сл. величатися) дуже, у великій мірі.
Вона чваниться, величається, як свиня в дощ (з усн. мови);
(8) Як свиня́ в хомуті́, зі сл. вигляда́ти, ірон. – негарно, недоладно.
Весь секрет метаморфози в тому, що він [Лубенець] перший пошив собі форму .. і, одягшись у неї, прибіг похвалитися. Виглядає, як свиня в хомуті (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)