свиняка
СВИНЯ́КА, и, ч. і ж., розм.
Те саме, що свиня́ 1, 2.
– Йди додому, та не гуляй! А завтра раненько свиняці хлів загородиш! (І. Нечуй-Левицький);
– Як надіялась [мати], що її нащадок людиною піде між людьми, а він виріс і свинякою втерся в життя (М. Стельмах);
* У порівн. Знов нап'єшся, як свиняка! (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)