свиняка

СВИНЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що свиня́ 1, 2.

— Йди додому, та не гуляй! А завтра раненько свиняці хлів загородиш! (Н.-Лев., І, 1956, 469);

— Як надіялась [мати], що її нащадок людиною піде між людьми, а він виріс і свинякою втерся в життя (Стельмах, Правда.., 1961, 167).

◊ Підклада́ти (підкла́сти) свиня́ку — те саме, що Підклада́ти (підкла́сти) свиню́ ( див. свиня́).

Значення в інших словниках

1. свиняка — свиня́ка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. свиняка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що свиня 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свиняка — СВИНЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що свиня́ 1, 2. – Йди додому, та не гуляй! А завтра раненько свиняці хлів загородиш! (І. Нечуй-Левицький); – Як надіялась [мати], що її нащадок людиною піде між людьми, а він виріс і свинякою втерся в життя (М.  Словник української мови у 20 томах
4. свиняка — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм.  Словник синонімів української мови
5. свиняка — Свиняка, -ки ж. = свиня. Маркев. 63. У господарстві була в того чоловіка, вибачайте, свиняка. Драг. 81. ум. свинячка. Є вже й свинячка, і курчатко, а далі й корівчина. Грин. II. 152.  Словник української мови Грінченка