1. Словник української мови у 20 томах

свиняка

СВИНЯ́КА, и, ч. і ж., розм.

Те саме, що свиня́ 1, 2.

– Йди додому, та не гуляй! А завтра раненько свиняці хлів загородиш! (І. Нечуй-Левицький);

– Як надіялась [мати], що її нащадок людиною піде між людьми, а він виріс і свинякою втерся в життя (М. Стельмах);

* У порівн. Знов нап'єшся, як свиняка! (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свиняка — свиня́ка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. свиняка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що свиня 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свиняка — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови
  4. свиняка — СВИНЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що свиня́ 1, 2. — Йди додому, та не гуляй! А завтра раненько свиняці хлів загородиш! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. свиняка — Свиняка, -ки ж. = свиня. Маркев. 63. У господарстві була в того чоловіка, вибачайте, свиняка. Драг. 81. ум. свинячка. Є вже й свинячка, і курчатко, а далі й корівчина. Грин. II. 152. Словник української мови Грінченка