свиріпа

СВИРІ́ПА, и, ж.

Те саме, що сурі́пиця.

Зійшла на полі коноплина. Одна в степу, як сиротина. А округи поріс будяк, Свиріпа й коров'як (Л. Боровиковський);

Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи, чисто (М. Рудь).

Значення в інших словниках

1. свиріпа — свирі́па іменник жіночого роду бур'ян  Орфографічний словник української мови
2. свиріпа — -и, свиріпиця, -і, ж. Те саме, що суріпиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свиріпа — Свирі́па, -пи, -пі; -рі́пи, -рі́п  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. свиріпа — СВИРІ́ПА, и, ж. Те саме, що сурі́пиця. Зійшла на полі коноплина. Одна в степу, як сиротина. А округи поріс будяк, Свиріпа й коров’як (Бор., Тв., 1957, 195); Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи, чисто (Рудь, Гомін.., 1959, 59).  Словник української мови в 11 томах
5. свиріпа — Свиріпа, -пи ж. раст. a) Bunias orientalis L. О. 1862. X. 16. б) Brassiса napis L. ЗЮЗО. І. 114. в) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. І. 136.  Словник української мови Грінченка