свиріпа
СВИРІ́ПА, и, ж. Те саме, що сурі́пиця.
Зійшла на полі коноплина. Одна в степу, як сиротина. А округи поріс будяк, Свиріпа й коров’як (Бор., Тв., 1957, 195);
Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи, чисто (Рудь, Гомін.., 1959, 59).
Словник української мови (СУМ-11)