свиріпа
СВИРІ́ПА, и, ж. Те саме, що сурі́пиця.
Зійшла на полі коноплина. Одна в степу, як сиротина. А округи поріс будяк, Свиріпа й коров’як (Бор., Тв., 1957, 195);
Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи, чисто (Рудь, Гомін.., 1959, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свиріпа — свирі́па іменник жіночого роду бур'ян Орфографічний словник української мови
- свиріпа — -и, свиріпиця, -і, ж. Те саме, що суріпиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свиріпа — СВИРІ́ПА, и, ж. Те саме, що сурі́пиця. Зійшла на полі коноплина. Одна в степу, як сиротина. А округи поріс будяк, Свиріпа й коров'як (Л. Боровиковський); Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи, чисто (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
- свиріпа — Свирі́па, -пи, -пі; -рі́пи, -рі́п Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- свиріпа — Свиріпа, -пи ж. раст. a) Bunias orientalis L. О. 1862. X. 16. б) Brassiса napis L. ЗЮЗО. І. 114. в) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. І. 136. Словник української мови Грінченка