свиріп’яний
СВИРІП’Я́НИЙ, а, е. Прикм. до свирі́па;
// Вигот. із насіння свиріпи.
Про батька Мося нічого не міг розповісти, сказав тільки, що працював на олійниці, крім свиріп’яної макухи, нічого й не знав (Перв., Опов.., 1970, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me