свиріп’яний

СВИРІП’Я́НИЙ, а, е. Прикм. до свирі́па;

// Вигот. із насіння свиріпи.

Про батька Мося нічого не міг розповісти, сказав тільки, що працював на олійниці, крім свиріп’яної макухи, нічого й не знав (Перв., Опов.., 1970, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me