свиріпа

Свирі́па, -пи, -пі; -рі́пи, -рі́п

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свиріпа — свирі́па іменник жіночого роду бур'ян Орфографічний словник української мови
  2. свиріпа — -и, свиріпиця, -і, ж. Те саме, що суріпиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свиріпа — СВИРІ́ПА, и, ж. Те саме, що сурі́пиця. Зійшла на полі коноплина. Одна в степу, як сиротина. А округи поріс будяк, Свиріпа й коров'як (Л. Боровиковський); Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи, чисто (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
  4. свиріпа — СВИРІ́ПА, и, ж. Те саме, що сурі́пиця. Зійшла на полі коноплина. Одна в степу, як сиротина. А округи поріс будяк, Свиріпа й коров’як (Бор., Тв., 1957, 195); Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи, чисто (Рудь, Гомін.., 1959, 59). Словник української мови в 11 томах
  5. свиріпа — Свиріпа, -пи ж. раст. a) Bunias orientalis L. О. 1862. X. 16. б) Brassiса napis L. ЗЮЗО. І. 114. в) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. І. 136. Словник української мови Грінченка