свиріль
СВИРІ́ЛЬ, і, ж. Народний духовий інструмент, що складається із скріплених між собою дерев’яних, очеретяних і т. ін. дудочок.
Спів свирілі стелеться полониною і лине в далекі нетрі і хащі (Л. Укр., І, 1951, 453);
Свиріль складається з кількох наглухо скріплених дудочок — кожна наступна коротша за попередню. Ці дудочки виготовляють з очерету, тростини, бамбука, деревини або навіть з порожнистих кісток (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 41).
Словник української мови (СУМ-11)