своєчасний
СВОЄЧА́СНИЙ, а, е.
Який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, в свій час.
Іритували .. безтолкові відкладання вечора без своєчасних про те оголошень (Леся Українка);
Для одержання високого врожаю цукрових буряків винятково велике значення має своєчасний і високоякісний обробіток посівів (з газ.);
// Який відповідає потребам, вимогам даного моменту; доречний, актуальний.
[Середа:] Підкріпився. Тепер можна й полежати на студентському ліжку. (Лягає). [Журавель:] Думка своєчасна (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)