своєчасний

своєча́сний

[свойе^ичасни^ей]

м. (на) -е^іному/ -е^і(‘)н'ім, мн. -е^і(‘)н'і

Значення в інших словниках

1. своєчасний — своєча́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. своєчасний — Вчасний; (захід) доречний, актуальний, слушний.  Словник синонімів Караванського
3. Своєчасний — Вчасний  Неправильно-правильно
4. своєчасний — -а, -е. Який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, у свій час. || Який відповідає потребам, вимогам даного моменту; доречний, актуальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. своєчасний — СВОЄЧА́СНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, в свій час. Іритували .. безтолкові відкладання вечора без своєчасних про те оголошень (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
6. своєчасний — ВЧА́СНИЙ (здійснений тоді, коли потрібно), СВОЄЧА́СНИЙ. Вчасна допомога; Своєчасне рішення. ДОРЕ́ЧНИЙ (відповідний обставинам, саме такий, як треба, своєчасно сказаний, зроблений), СЛУ́ШНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПУ́ТНІЙ розм., ПУТЯ́ЩИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. своєчасний — СВОЄЧА́СНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, в свій час. Іритували.. безтолкові відкладання вечора без своєчасних про те оголошень (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах