1. Орфоепічний словник української мови

своєчасний

своєча́сний

[свойеичаснией]

м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. своєчасний — своєча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. своєчасний — Вчасний; (захід) доречний, актуальний, слушний. Словник синонімів Караванського
  3. Своєчасний — Вчасний Неправильно-правильно
  4. своєчасний — -а, -е. Який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, у свій час. || Який відповідає потребам, вимогам даного моменту; доречний, актуальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. своєчасний — СВОЄЧА́СНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, в свій час. Іритували .. безтолкові відкладання вечора без своєчасних про те оголошень (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  6. своєчасний — ВЧА́СНИЙ (здійснений тоді, коли потрібно), СВОЄЧА́СНИЙ. Вчасна допомога; Своєчасне рішення. ДОРЕ́ЧНИЙ (відповідний обставинам, саме такий, як треба, своєчасно сказаний, зроблений), СЛУ́ШНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПУ́ТНІЙ розм., ПУТЯ́ЩИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. своєчасний — СВОЄЧА́СНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, в свій час. Іритували.. безтолкові відкладання вечора без своєчасних про те оголошень (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах